Стрімкий розвиток міжнародної онлайн-торгівлі

Щороку українці дедалі більше купують товари на міжнародних маркетплейсах. У 2023 році митницею було оформлено 51.9 млн міжнародних поштових відправлень, у 2024 році – 72.0 млн, за І півріччя 2025 року – 37.7 млн відправлень. Вартість таких відправлень, зокрема тих, що були звільнення від оподаткування податком на додану вартість, за три роки зросла майже учетверо. Якщо у 2022 році неоподаткований імпорт через поштові відправлення склав 22.9 млрд грн, то за підсумками 2025 року очікувані обсяги такого імпорту складуть щонайменше 89.2 млрд грн.

Водночас 99% поштових відправлень не підпадають під оподаткування через наявну пільгу у сумі 150 євро.

Вплив пільги у 150 євро на економіку

Звільнення від оподаткування посилок вартістю до 150 євро перетворилося на інструмент ухилення від сплати ПДВ і завезення в країну значного обсягу товарів. За даними Мінфіну, у 2024 році в Україну в’їхало 71.4 млн посилок загальною вартістю понад 59.5 млрд грн, 82% із них — товари з китайських маркетплейсів.

У результаті імпортний товар потрапляє на внутрішній ринок країни без оподаткування податком на додану вартість, тоді як внутрішні товари продаються за ціною, яка враховує цей податок. Водночас одна фізична особа цілком законно може щомісяця імпортувати без оподаткування товар на суму 4,5 тис. євро, а група з 10 осіб – протягом року на десятки мільйонів гривень. Така можливість створює неконкурентні умови для українських виробників, які, нажаль, не мають такої пільги.

Згідно з наявними дослідженнями, через міжнародні посилки українці найбільше отримують одяг, взуття, електроніку й аксесуари, косметику, товари для дому, канцтовари, іграшки, матеріали для рукоділля і малювання, конструктори.

Серед найбільших відправників посилок – китайські маркетплейси Temu (13.5 млрд грн за І півріччя 2025 року), AliExpress (4.4 млрд грн за І півріччя 2025 року), китайська логістична компанія Cainiao (4.1 млрд грн за І півріччя 2025 року).

Середньомісячні відправлення з маркетплейса Temu в Україні зросли увосьмеро (2024 рік порівняно з 2023 роком). Такі темпи зростання неоподатковуваного імпорту підривають внутрішні ринки виробництва власних товарів.

Переважна більшість цих товарів вже виробляється в Україні – в Україні працює 20 тис. виробників одягу і взуття, 200 виробників іграшок та аксесуарів, сотні виробників товарів для дому.

В результаті країна втрачає потенціал для внутрішнього виробництва, підтримуючи іноземних виробників.

За підсумками 2025 року очікувані недонадходження ПДВ до Держбюджету – 17,9 млрд грн, у 2026 році – 27 млрд.

Європейський досвід: як працює Import One Stop Shop

До 2021 року в ЄС діяло правило, що посилки вартістю до 22 євро не оподатковувались. Але це призвело до масштабних зловживань: китайські продавці систематично занижували вартість товарів, розбивали партії й фактично уникали оподаткування своїх товарів. Тому Єврокомісія повністю скасувала поріг безмитного імпорту та створила систему Import One Stop Shop (IOSS).

Її суть проста: іноземний продавець або маркетплейс реєструється в одній країні ЄС, стягує ПДВ під час купівлі і переказує його до бюджету країни, з якою було здійснено придбання товару. Це виключає бюрократію та ручне адміністрування. Покупець бачить кінцеву ціну одразу на сайті маркетплейсу, а держава отримує податкові надходження.

Рішення про оподаткування всього імпорту було ухвалено цього року і в США: там було скасовано правило de minimis у $800 через зростання безподаткового імпорту з Китаю. Такий підхід дав змогу захистити місцеве виробництво та посилити контроль за якістю товарів.

Що є доцільним реалізувати в Україні

Щоб реалізувати модель оподаткування міжнародних посилок, державі потрібно здійснити кілька підготовчих кроків: запустити електронну платформу реєстрації продавців – аналог IOSS; провести пілот із найбільшими маркетплейсами (AliExpress, Temu, Amazon, eBay) для відпрацювання процесів; налагодити обмін даними між податковою, митницею та поштовими службами.

Митна служба повинна мати цифрові інструменти для автоматичної обробки даних з міжнародних маркетплейсів, звітності й платежів.

Після цього доцільним є запускати модель оподаткування (IOSS) на весь ринок.

Також влада має пояснити своїм громадянам, що це не "нове оподаткування", а вирівнювання конкурентних умов: усі товари, імпортного чи вітчизняного виробництва мають бути в рівних умовах.

Очікуваний ефект від скасування пільги з оподаткування посилок:

– для бізнесу – вирівнювання конкурентних умов;

– для бюджету – плюс 27 млрд грн у 2026 році;

– для держави загалом – економічний розвиток та інтеграція в ЄС.

Чому це рішення давно на часі

Скасування пільги в оподаткуванні міжнародних посилок — це не про додаткові витрати пересічного українця, це про рівні умови торгівлі для всіх учасників ринку, це захист внутрішнього ринку від імпортних товарів, це додаткові надходження до бюджету без збільшення фіскального тиску на бізнес, це європейські правила оподаткування.

Сподіваємось що Кабмін та парламент реалізують необхідні зміни до законодавства найближчим часом, забезпечивши умови для розвитку українського виробника.