Війни були притаманні для усіх людських цивілізацій, що існували та існують на Землі.

За підрахунками дослідників, починаючи з 3600 року до нашої ери, у світі відбулося приблизно 14.600 воєн, а вся людська історія знала лише близько 300 років без війн. І навіть при тому є підстави вважати, що деякі збройні конфлікти пройшли повз увагу істориків. Кожна війна – це збройний конфлікт, але не кожен збройний конфлікт розцінюється, як війна.

Але кожна війна – це технології.

З часів Архімеда, який використав винайдений ним важіль для боротьби з суднами римлян, що намагалися захопити Сіракузи, і до штучного інтелекту, який вже керує арміями дронів, технології завжди у першу чергу застосовувались для потреб армії.

Імперія хетів, яка свого часу захопили Месопотамію і посунула потужний Єгипет з Сирії, добилася успіхів завдяки модернізації колісниць – основної зброї того часу. Вони встановили на них легкі колеса з чотирма спицями замість восьми і посадили в одну колісницю трьох воїнів замість двох. Колеса, на відміну від єгипетських колісниць, кріпилися в середині воза, а не ззаду. Досягнута технологічна перевага виявилася вирішальною.

Перші танки й літаки зʼявилися під час Першої світової війни. Вони й досі залишаються основою збройних сил будь-якої країни.

Але технологічна складова нинішньої війни перевищила всі попередні історичні аналогії.

Три роки тому дрони були новинкою і використовувались ледь не виключно для спостереження і розвідки. Сьогодні вони стали повноцінним інструментом ведення бойових дій, як на суші, так і в повітрі та на морі.

І це далеко не єдина технологічна новинка, яка стала реальністю під час війни. Участь десятків як державних, так і приватних розробників у виробництві сучасних технологічних рішень для потреб безпеки (це не тільки дрони, але й, наприклад, РЕБи та інші способи боротьби з ними, системи звʼязку) створила новий ринок, який в умовах незвичної для країни, що воює, відкритості шукає своє місце під економічним сонцем.

Одна з ідей – це експорт оборонних технологій, який, на переконання ентузіастів цієї ідеї, дасть поштовх розвитку вітчизняного ОПК.

Ідея про залучення інвесторів у сферу оборонної промисловості, налагодження виробництва за кордоном або навіть просто щодо експорту готової продукції ОПК має додану вартість. Присутність на конкурентних ринках дає можливість оцінити власний рівень і зрозуміти напрями модифікації продукції. Інвестиції дають необхідні для розроблення і масштабування ресурси, ну а спільне виробництво за участю потужних зовнішніх партерів дозволяє створити продукцію підвищеної якості.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку