Два світи, одна країна: чому ветерани відчувають зраду з боку цивільних

"Уявіть: живуть два брати. Один із них допомагає батькам, а інший – ні. Їм купили один велосипед на двох. Звісно, той брат, який допомагає по господарству, переконаний: має більше підстав на нього претендувати, адже він працює, заслуговує. А другий брат нічого не робить: ходить, гуляє, випиває", – каже LIGA.net ветеран 73 Морського центру Сил спеціальних операцій ЗСУ Павло Якімчук з позивним Шустрий.
Війна для Павла розпочалася ще у 2014 році – він пішов добровольцем захищати Україну. Два роки воював, після демобілізації зайнявся будівельним бізнесом. Тоді на запитання самому собі, чи пішов би воювати знову, відповідав категорично: "Ні".
Повномасштабне вторгнення росіян все змінило – Павло знову став до лав Збройних Сил України. Був серед тих, хто звільняв Херсон. Там його із побратимами зустрічали з оваціями: місцеві дякували, обіймали та щиро плакали. Потім було тяжке поранення. Лікарі сумнівалися, чи виживе, адже фактично збирали його по шматках. Він вижив. Нині – ветеран.




Коментарі (0)