Українські діти сивіють через війну, мільйонам українців потрібна психологічна допомога

Колонка була опублікована на ERR.ee, переклад з відома та дозволу видання

13-річна Юлія сиділа з мамою на кухні, коли дізналася, що її батько загинув на фронті. "Ми довго плакали. Я не вірила. Думала, це помилка".

Батько Юлії загинув у квітні 2025 року, але лише через чотири місяці дівчина, яка живе в Коростишеві, отримала можливість поговорити з психологом про втрату батька в літньому таборі з психічного здоров'я.

На жаль, історія Юлії не унікальна. На третьому році війни в Україні життя мільйонів людей назавжди змінилося, але до багатьох допомога не доходить. Постійні повітряні атаки, зруйновані будинки та втрата близьких стали частиною повсякденного життя й ще більше загостряться перед зимою.

Фізичні руйнування легко помітити, але в тіні залишається один тяжкий наслідок – поглиблення кризи психічного здоров'я, яка впливатиме на Україну десятиліттями.

Ця криза вимагає швидких, інноваційних та ефективних рішень. Одним із таких рішень є створена в Естонії веб-платформа для послуг психічного здоров’я, завдяки якій за кілька років допомогу отримали вже тисячі українців.

Війна залишила в Україні катастрофічний слід. Майже 14 000 мирних жителів загинули, 3,7 млн стали внутрішньо переміщеними особами, а 6,9 млн виїхали за кордон. Більш ніж 12 млн осіб потребують гуманітарної допомоги.

Крім проблеми виживання населення країни стикається з поглибленням економічних труднощів. Близько третини людей втратили роботу, а 78% зіткнулися зі зниженням доходів. До всього іншого, тільки в 2022 році споживчі ціни в Україні зросли на 20% порівняно з попереднім роком.

Такі умови безпосередньо впливають на вибір людей та їхнє психічне здоров'я. Майже половина жителів України тепер уникає будувати довгострокові плани.

Коли зникають почуття безпеки та стабільність – базові потреби людини – зберегти емоційну рівновагу надзвичайно складно.

Уся країна живе в умовах постійної невизначеності та відчуття загрози, що зробило проблеми психічного здоров'я дуже поширеним явищем.

Особливо важка ситуація, звісно, в безпосередній зоні бойових дій. Дослідження, проведене у 2024 році, показало, що на територіях з інтенсивними бомбардуваннями і воєнними руйнуваннями у людей значно частіше виникають суїцидальні думки й відчуття безпорадності.

У дітей наслідки ще важчі. Наприклад, зафіксовані екстремальні випадки, коли у дітей, які живуть у прифронтовому Харкові, посивіло волосся, що пов'язують з екстремальним стресом.

Усе це підтверджує статистика психічного здоров'я в Україні, яка викликає крайню тривогу. Майже 9,6 млн українців перебувають під загрозою або вже живуть із яким-небудь психічним розладом. За даними OCHA (Управління ООН з координації гуманітарних питань, United Nations Office for the Coordination of Humanitarian Affairs. – Ред), 53% жителів відчувають тривогу, 38% – депресію і 42% – стрес.

54% українців страждають від посттравматичного стресового розладу (ПТСР), 21% – від тяжкої тривоги, і 18% мають високий рівень стресу. За даними ЮНЕСКО, у 26% підлітків діагностовано ПТСР, а 75% школярів пережили сильний стрес.

За цими цифрами стоять реальні люди – зокрема 13-річна Юлія та її мама – які щодня страждають і чекають на необхідну підтримку.

Оскільки проблеми психічного здоров'я в Україні дуже поширені, доступність професійної допомоги є життєво важливою, але, на жаль, недостатньою.

Система психічного здоров'я України страждає від хронічної нестачі фінансування, дефіциту кадрів і нерівномірної доступності послуг. Хоча потреба в допомозі через війну зросла до масштабів пандемії, спеціалістів вистачає далеко не всім, хто потребує підтримки.

Проблеми ускладнюються успадкованою з радянських часів недовірою, оскільки тоді психіатрична допомога використовувалася як інструмент репресій. Це залишило глибокий слід у готовності людей звертатися по допомогу.

Згідно з дослідженням 2021 року, 75% українців вважають психіатричні лікарні скоріше каральними, ніж лікувальними установами, що ускладнює звернення по психологічну підтримку. Понад 80% українців ніколи не зверталися до психолога чи психотерапевта, хоча як мінімум третина за останні місяці відчувала дратівливість, порушення сну, поганий настрій, напруженість і тривогу. Найчастіше отриманню допомоги заважають висока вартість і обмежена доступність послуг з психічного здоров'я.

Також прямі воєнні дії значно обмежили доступність допомоги. ВООЗ задокументувала понад 2254 напади на заклади охорони здоров'я, зокрема психіатричні лікарні та клініки. Багато фахівців залишили країну або перемістилися, через що решта співробітників перевантажені.

Водночас дефіцит фахівців неможливо швидко заповнити. Психологія та психіатрія – це спеціальності, що вимагають багаторічної підготовки та практики. Це означає, що відновлення кваліфікованих кадрів займе роки навіть після закінчення війни.

Були й позитивні ініціативи. Наприклад, програма першої леді Олени Зеленської "Як ти?" підвищила видимість теми психічного здоров'я та знизила стигму. Однак нестача ресурсів і спеціалістів, особливо в сільській місцевості та в районах, що постраждали від війни, залишається великою проблемою.

У такій ситуації необхідні рішення, які дозволяють надавати швидку, ресурсозберігаючу та професійну допомогу незалежно від місця перебування людини. Одне з таких рішень – розроблена в Естонії цифрова платформа діагностики та лікування DocuMental. З 2023 року Mondo та DocuMental Care Clinic адаптували відповідну систему для України, дозволяючи місцевим психологам та психіатрам проводити онлайн-консультації для пацієнтів по всій Україні.

Алгоритми платформи підтримують спеціалістів у діагностиці та складанні планів лікування згідно з міжнародними стандартами. Сервіс пропонує цінну підтримку, коли система психічного здоров'я України перевантажена війною, і кожен діагноз та план лікування в іншому випадку вимагали б значно більше робочого часу спеціаліста. Платформа базується на рамках Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) з питань психічного здоров'я та була розроблена в тісній співпраці з Європейським інститутом інновацій та технологій (EIT Health), Estonian Connected Health та TalTech.

Наразі за підтримки платформи, фінансування Центру розвитку співробітництва Естонії (ESTDEV) та Міністерства закордонних справ, а також за підтримки естонських донорів було надано понад 8000 безплатних консультацій з психічного здоров'я по всій Україні. Перевага цифрового рішення полягає в його масштабованості. У майбутньому через платформу можуть отримати підтримку десятки тисяч жителів України, включно з людьми в регіонах, де інша допомога недоступна.

Турбота про психічне здоров'я населення країни під час війни не повинна бути другорядним питанням. Це безпосередньо пов'язано зі здатністю всього народу вистояти, працювати, служити країні чи навчатися.

Перша леді України Олена Зеленська підкреслює, що стале суспільство – це психічно здорове суспільство. Якщо люди здатні зберігати внутрішню рівновагу та дбати про свої сім'ї і громади, можна пережити найтяжчі часи.

Якщо ми не звернемо увагу на ці питання зараз і не допоможемо людям впоратися з проблемами психічного здоров'я, якщо вони залишаться без допомоги, в якийсь момент нам доведеться говорити про набагато серйозніші діагнози та супутні їм суспільні проблеми. Сектор гуманітарної допомоги бачив це в різних минулих кризах, і ці наслідки впливають на суспільства ще десятиліттями.

У пом'якшенні кризи психічного здоров'я ми повинні бути такими ж рішучими й швидкими, як і у фізичному відновленні країни. Існують рішення для надання якісної допомоги, але їхнє широке впровадження залежить від політичної волі та підтримки донорів.

Якщо ми хочемо, щоб майбутнє України було світлим, ми повинні інвестувати як у видиме, так і в невидиме і вкладати кошти в психічне здоров'я людей.